Міграція перелітних птахів. Небезпека занесення грипу птиці
Міграція перелітних птахів. Небезпека занесення грипу птиці
Аналіз шляхів міграції диких перелітних птахів вказує, що Україна розташована на перетині кількох міграційних шляхів перелітних птахів, а значить ризик занесення збудника грипу птиці з дикими перелітними птахами з неблагополучних країн, територій та зон існує постійно.
Грип птиці - відноситься до транскордонних захворювань, поширення яких неможливо зупинити тільки обмеживши переміщення товарів через кордон, оскільки основним фактором поширення є інфікована дика перелітна птиця. Характеризується загальним пригніченням, набряками, ураженням респіраторних органів та шлунково-кишкового тракту, високою смертністю птиці.
Основним є повітряно-капельний шлях передачі збудника. У період гострого перебігу хвороби у птиць-несучок інфекція може передаватися трансоваріально. Зараження відбувається через повітря, інфікований корм, яйця, воду, інвентар. Збудник передається комарами, пухопероїдами та гризунами. Люди інфікуються пташиним грипом при тісному контакті з хворими свійськими птахами під час догляду за ними, забою та обробки.
Для мінімізації ризиків занесення грипу птиці в особисті селянські господарства власники птиці повинні:
-
при вході у приміщення (вольєр), де утримується птиця, обладнати дезкилимки;
-
щоденно проводити клінічний огляд птиці;
-
забезпечити переодягання перед входом та виходом у приміщення (вольєр), де утримується птиця;
-
птицю утримувати ізольовано (у закритих приміщеннях, критих вольєрах тощо);
-
не допускати вільного вигулу птиці на вигонах, водоймищах тощо;
-
не допускати контакту домашньої птиці з синантропною та особливо з дикою перелітною птицею;
-
проводити ретельну очистку пташника (2-3 рази на тиждень), побілку стін та сідал;
-
негайно інформувати державні установи ветеринарної медицини про захворювання птиці, її загибель (вимушений забій) або невластиву поведінку.
Міграція перелітних водоплавних птахів – один з основних шляхів глобального поширення високопатогенного пташиного грипу і проникнення його на територію України. Поширенню хвороби сприяють синантропні й дикі птахи, гризуни, комахи, транспортні засоби та недотримання правил утримання птиці.
З метою охорони господарств від занесення збудника грипу власники особистих селянських господарств, діяльність яких пов’язана з утриманням птиці, зобов’язані виконувати Ветеринарно-санітарні вимоги утримання птиці в особистих селянських господарствах, затверджені наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 19.12.2006 №100, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.01.2007 за № 42/13309 зі змінами.
Держпродспоживслужба наголошує, що дотримання вимог біобезпеки – найбільш ефективний захід для уникнення зараження поголів’я грипом птиці як в комерційних, так і в особистих селянських господарствах.
Лубенське районне управління Головного управління Держпролдспоживслужби в Полтавській області
