День української писемності та мови .
Цьогоріч Україна вперше відзначатиме День української писемності та мови - 27 жовтня. Це свято було започатковано Указом Президента України від 6 листопада 1997 року № 1241/97 «Про День української писемності та мови». 28 липня 2023 року Президент України підписав указ про зміну дати святкування з 9 листопада на 27 жовтня.
Перенесення відзначення події повʼязане з переходом на новоюліанський календар, бо дата встановлення Дня української писемності та мови визначена у день памʼяті Преподобного Нестора-Літописця.
У цей день вшановують ченця Києво-Печерського монастиря Нестора Літописця, якого вважають прабатьком української писемності та автором першої фундаментальної історичної праці на українських землях – «Повісті минулих літ».
Українська мова є однією із слов’янських мов. Необхідно наголосити, що наша мова походить від єдиного праслов’янського кореня, а не від міфічної давньоруської мови, яка нібито розділилася на три мови – українську, білоруську та російську. Процес формування української мови розпочався в 6 ст. і тривав до 16 ст. У її становленні приймали участь не лише слов’янські племена, але й іраномовне та тюркомовне населення.
Так, візантійський дипломат Пріск Панійський при описі звичаїв гунів, які мешкали в тому числі на території України, згадує слова «мед» та «страва».
На думку вчених, виразні протоукраїнські особливості лексики сформувалися ще до 11-12 століть. На стінах Софійського собору можна прочитати графіті (написи) староукраїнською мовою. Наприклад, у фразі «Господи помози рабу своєму Павлови» ім’я завершується у типово українському давальному відмінку.
Після занепаду Київської держави та Королівства Русі для української мови настали важкі часи. Але найбільших утисків вона зазнала у Московській державі та Російській імперії.
Ще в 1627 році за наказом московського царя вперше було спалено книги, надруковані в Україні. В 1720 році Петро I взагалі заборонив книгодрукування українською мовою. Крім того, в освітніх закладах заборонялося викладання українською, а в церквах – виголошення проповідей.
Очевидно, що всі ці кроки призвели до загальної неграмотності і неосвіченості українського населення.
Разом з тим, справою популяризації мови зайнялася українська інтелігенція. Творцем сучасної української мови став дипломат Іван Котляревський, автор творів «Енеїда» та «Наталка Полтавка», які створені на основі живої народної мови. Трохи згодом Тарас Шевченко довів своєю поезією, що українська мова нічим не поступається іншим мовам. Усьому світу відомі імена та твори великих класиків української літератури: Івана Франка, Лесі Українки, Івана Котляревського, Олександра Довженка, Марка Вовчка, Василя Стуса, Ольги Кобилянської та багатьох інших.
Не менш відомими є й сучасні українські автори: Ліна Костенко, Юрій Андрухович, Лесь Подерев’янський, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Любко Дереш та інші.
Сьогодні українська мова об’єднує людей, готових відстоювати незалежність нашої держави, обороняти та розбудовувати її задля благополуччя майбутніх поколінь.
День української писемності та мови - це гарна нагода згадати шкільні та студентські роки й долучитися до Всеукраїнського диктанту. І це гарна нагода почати її вивчати знову.
