моя земля, моє багатство...
Дата: 02.12.2022 14:58
Кількість переглядів: 86
Вчора смакувала відчуття від спійманих миттєвостей. Бачити гарне у звичному (чи незвичному все-таки?) - це талант. Уміти зупинити мить - щастя. Дарувати емоції людям - дар.
Вибрати серед десятків світлин найкращу нереально, бо кожна- по-своєму магічна. Але ця віддзеркалює мій стан на зараз. Тому най будЕ.
Таке щось скіфське, не сказане і несказанне, але колись давно прожите і пережите. Таке гірке, як полин. Таке терпке, як минулорічний вишняк. Таке холодне, як вода з кринички Андрусевого яру. І таке рідне, що обійняти - і не відпускати. І заплакане, як ця осінь.
Олена Присяжна
